Молитва до мови. Мово! З чорнозему, рясту, любистку, мʼяти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена! Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу. Мово! Велична молитва наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувала душу козацького роду. І множила край веселий, святий і люд, хрещений, талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення. Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела бʼють десь від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу, здоровʼя, довгий вік і навіть безсмертя, що пили Тебе. І невмирущими ставали т, що мол
